А) роль мови в історичному виникненні та функціонуванні людської свідомості.

3 важливі моменти:

1.Мова виникла в процесі праці. Мова є продуктом діяльності людей. Виникнення мови може бути пов’язане лише з потребою людей у спілкуванні в процесі праці. Спочатку виникли жести, як форма спілкування. Разом з тим основна функція в спілкуванні переходить від жестів до звуків голосу; виникає звукова членороздільна мова.

2.Той чи інший зміст, що означається у мові, фіксується, закріплюється потім в мові. Але для того щоб це явище могло бути означено и могло отримати своє відображення в мові, воно має бути виділено, усвідомлено, а це відбувається в той самій практичній діяльності людей. Слово, що означає в трудовій діяльності предмет, виділяє і узагальнює його для індивідуальної свідомості, як суспільний предмет. Мова та мовлення згодом стає не просто засобом спілкування людей, а виступає засобом свідомості та мислення. Воно стає формою свідомого узагальнення дійсного.

3. Завдяки йому людство передає набутий досвід наступним поколінням

Б) роль мовлення в індивідуальному функціонуванні людської свідомості:

Такі 3 важливі моменти:

1.Завдяки мовленню людина оволодіває знаннями (а це важлива складова формування свідомості). (Дитина засвоює мову в процесі спілкування з дорослими і навчається користуватися нею в мовленні).

2. Мовлення забезпечує функціонування усіх психічних процесів. (сприймання, пам’яті, мисленні та ін.).

3. У функціонування свідомості важливу роль відіграє внутрішнє мовлення. обмірковування є внутрішньою дією, потреба в якій завжди виникає в процесі діяльності: виробничої, наукової, художньої, навчальної тощо.


13. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості

-Свідомість – це продукт суспільно-історичного розвитку.

Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості (за Леонтьєвим):

- основою якісної зміни в розвитку психіки – переходу до свідомості - є специфічно людська діяльність, праця, що являє собою спільну перетворювальну діяльність, спрямовану на загальну ціль. Під впливом трудової діяльності у зв'язку з розвитком мозку удосконалювалися і органи чуття людини: все більш точним і тонким ставав дотик, слух став здатним сприймати найтонші відмінності і подібності звуків людської мови, більш пильним виявлявся зір.

-Трудова діяльність являє собою, насамперед, виготовлення знарядь праці, саме виготовлення знарядь праці є показником появи людини.

-Трудова діяльність та виготовлення знарядь праці привели до виникнення таких характеристик в розвитку людини:

1. складається цілеспрямованість діяльності людини, тобто діяльність є спрямованою на досягнення певної мети;

2. спілкування між людьми стали визначатися їх ставленням до знарядь праці;

3. поява знарядь праці обумовила виникнення нового ставлення людини до природи (людина стала здатною змінювати природу);



4. змінюючи навколишню дійсність, людина змінила і свою природу (змінились функції руки,очей людини та ін);

5. в процесі трудової діяльності розвинулась мова людини, також мислення

6. Розроблялись предмети матеріального побуту, матеріальної культури. Так як вони не зникали, а передавались із покоління до покоління, змінився і механізм психічного розвитку людини, механізм передачі здібностей, знань, умінь та навичок. Здібності передавались спадково і розвиток почав здійснюватися без змін генотипу. Це дозволило вийти людині за границі біологічних особливостей.

Отже, виникнення свідомості стає можливим, коли ставлення людини до природи опосередковане її трудовими зв»язками з іншими людьми, тобто активним включенням людини в трудову діяльність. Свідомість – суспільно-історична категорія, що змінюється в процесі соціально-економічних умов життя під впливом трудової діяльності і практики наукового пізнання.

Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості.

- Свідомість не дана людині від народження. Вона формується не природою, а суспільством. З»явившись на світ, дитина ще не здатна суб’єктивно відокремити себе від зовнішнього світу, вона ніби «розчинена» в ньому.

- Свідомість дитини складається поступово через оволодіння в процесі життєдіяльності багатствами суспільної свідомості.

- Свідомість дитини починає формуватися на ранніх етапах онтогенезу в результаті засвоєння дитиною соціального досвіду людства через спілкування з дорослими.

Із самого початку існує стійкий зв'язок психіки дитини і психіки матері. У пренатальний і в постнатальний період цей зв'язок можна назвати психічним або чуттєвим зв'язком. Але дитина являється спочатку тільки пасивним елементом цього зв'язку, сприймаючою субстанцією, а мати, будучи носієм психіки, вже в стані такого зв'язку, передає в психіку дитини не просто психофізичну, але і оформлену свідомістю людську інформацію. Другий момент - це власне діяльність матері. Первинні органічні потреби дитини в теплі, психологічному комфорті організовуються і задовольняються ззовні любовним відношенням матері до своєї дитини.

Потім настає наступний акт розвитку, який можна назвати первинним актом свідомості, - це ідентифікація дитини з матір'ю, тобто дитина намагається поставити себе на місце матері, наслідувати її, уподібнити себе їй. Мати тут дає культурний зразок соціальної поведінки.

Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості:

- оволодіння системою знань;

- розвиток самосвідомості людини та здатності до саморегуляції;

- включення в провідні види діяльності (гра, навчання, праця) на певних вікових періодах (відповідно – дошкільний період, шкільний період та дорослий період);

Основні умови онтогенетичного розвитку свідомості:

- спілкування (особливо, у дітей, спілкування з дорослими);

- оволодіння мовою;

- здійснення навчання та виховання;

- активне включення в пізнавальну та практичну діяльність;

- постійне самовдосконалення.

14. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах.
Свідомість – це гранична абстракція. Свідомість є суспільно-історичною категорією, що змінюється в процесі соціально-економічних умов життя під впливом трудової діяльності і практики наукового пізнання.
Відповідно, формується коло глобальних проблем дослідження свідомості:
1.Актуальна проблема формування екологічної, гуманітарної свідомості, тобто відо­браження соціальних, природних та специфічних соціально-екологічних законів функціонування системи «суспільство-природа», проблема їх стосунків та взаємовідносин.
2.Еволюція та зміни свідомості, пов'язані з виживанням людства, з попередженням і недопущенням зростаючої антропологічної катастрофи.
3.Проблема формування корпоративної свідомості, взаємостосунків людей у системах, організаціях (в контексті формування відданості організації, прийняття та розвитку цінностей, норм поведінки, наприклад, професіоналізму, клієнт-орієнтованого підходу, постійного вдосконалення членів організації, взаємопідтримки один одного тощо).
4.Прикладні галузі психології теж вимагають подальшої розробки проблеми свідомості (наприклад, у психотерапії - корекція змінених станів свідомості та зв'язаних з ними форм поведінки та діяльності).
Свідомість є інерційною, вона формується дуже повільно.

Форми та рівні свідомості

У методологічному плані виділяють дві форми свідомості:

- суспільна свідомість;

- індивідуальна свідомість.

Суспільна свідомість, її прояви (ідеї, погляди, настрої) не є тим, що існує понад людьми, поза людьми, між людьми. Ці ідеї формуються в процесі розвитку суспільства і є ідеями, поглядами та настроями конкретних людей, що живуть та діють в конкретних історичних умовах. Не існує нічиїх ідей, їх носіями є конкретні люди, які живуть у конкретних історичних умовах.

Індивідуальна свідомість формується і розвивається у нерозривному звязку із суспільною свідомістю. Абульханова-Славська: "Свідомість народжується та формується як психічний механізм включення індивідуального буття до життя суспільства і, разом з тим, суспільного буття до життя індивіда". Свідомість формується, розвивається та виявляється у соціальній за своєю сутністю діяльності. !!принцип єдності свідомості та діяльності.

Рівні я ебу))

Принято выделять следующие уровни сознания (по В.А. Ганзену):
1 уровень — утрата сознания. Характеризуется полным отсутствием сознания, отсутствием реакции на стимуляцию.
2 уровень — глубокий сон. Сон без сновидений. Характеризуется полным отсутствием сознания, невозможностью восприятия снов и воздействий.
3 уровень — быстрый сон. Сон со сновидениями. Значительно редуцированное, дискретное сознание, воспроизведение сна, переработка информации.
4 уровень — состояние перехода от активности ко сну. Имеет место частичное сознание, свободное перемещение мнемических образов.
5 уровень — пониженная психическая активность. Характеризуется ослабленным сознанием, малоподвижным, легко переключаемым вниманием, затруднением мнемических функций.
6 уровень — среднепсихическая активность. Сознание полное, легко переключаемое внимание, мнемические реакции в норме.
7 уровень — состояние повышенной психической активности. Характеризуется расплывчатым сознанием, диффузным впечатлением. Мнемические реакции либо ухудшаются, либо улучшаются.
8 уровень — состояние измененного сознания. Периферическое внимание сужено, центральное внимание получает уменьшенную энергию, доступность получаемой информации из вне.

16. Функції свідомості - це такі його властивості , які роблять свідомість знаряддям , інструментом пізнання , спілкування , практичної дії . Знаряддя є засіб для дії .

Першою функцією свідомості є пізнавальна , або відображальна функція , тобто отримання знань про дійсність, що оточує людину, і про неї саму. Як пізнавальна діяльність свідомість починається з чуттєвого, образного пізнання і сходить до абстрактного мислення . На етапі чуттєвого ( емпіричного ) пізнання накопичується різноманітний фактичний матеріал , який потім узагальнюється за допомогою абстрактного мислення , проникаючи , таким чином в суть найбільш складних явищ і встановлюючи об'єктивні закономірності , яким вони підпорядковані. Ця функція є всеохоплюючою , з неї походять всі інші . Пізнавальна функція носить не пасивний , а активний , евристичний характер, тобто свідомість має властивість випереджаючого відображення дійсності.

Пізнавальна функція свідомості обумовлює акумулятивну ( накопичувальну ) функцію. Суть її в тому, що в пам'яті людини «осідають», накопичуються знання, отримані не тільки з безпосереднього, особистого досвіду, а й від сучасників або попередніх поколінь людей. Ці знання в міру необхідності актуалізуються, відтворюються і служать засобом реалізації інших функцій свідомості.

Наступна функція - аксіологічна (оціночна). Людина не тільки отримує дані про зовнішній світ , а й оцінює їх з точки зору своїх потреб та інтересів. Свідомість, з одного боку, є формою об'єктивного відображення, формою пізнання дійсності, незалежною від людських прагнень та інтересів. З іншого боку, свідомість включає в себе прояв суб'єктивного ставлення до дійсності , її оцінку , усвідомлення свого знання і себе. Якщо мислення , пізнавальна діяльність вимагає в основному тільки ясного вираження знання , дотримання логічних схем , оперування ними , то ціннісне ставлення до світу і його усвідомлення вимагає особистих зусиль , власних роздумів і переживання істини.

Оціночна функція безпосередньо переходить у функцію цілеспрямованості (формування мети). Цілеспрямованість - це суто людська здатність , яка є кардинальної характеристикою свідомості. Мета - це ідеалізована потреба людини, що знайшла свій предмет; це такий суб'єктивний образ предмета діяльності, в ідеальній формі якого передбачається результат діяльності людини. Цілі формуються на базі всього сукупного досвіду людства і сходять до вищих форм прояву у вигляді соціальних, етичних, естетичних та інших ідеалів. Цілеспрямована діяльність пояснюється незадоволеністю людини світом і потребою змінити його, надати йому таку форму, яка необхідна людині, суспільству.

Вищі можливості свідомості виявляються у творчій ( конструктивної ) функції. Реалізація мети передбачає застосування певних засобів, тобто того, що створюється і існує заради досягнення мети. Людина створює те, чого природа до неї не породжувала. Вона створює принципово нове, будує новий світ. Масштаби, форми і властивості, перетворених та створених людьми речей продиктовані потребами людей, їх цілями; в них втілені людські задуми, ідеї.

Ще одна функція - комунікативна ( зв'язку). Вона обумовлена ​​тим, що люди беруть участь в загальній праці і потребують постійного спілкуванні. Цей зв'язок думок здійснюється за допомогою мови (звукова ) і технічних засобів ( тексти , закодована інформація ) . Слід мати на увазі , що в письмових текстах (книгах , журналах , газетах і т. п. ) зберігається не знання , а лише інформація . Щоб інформація стала знанням, вона повинна бути суб'єктивована.
Також відомі такі функції свідомості як прогнозуюча – передбачення результатів своєї діяльності та рефлексивна – оцінка на самоаналіз своєї активності.

Завершує логічний цикл свідомості особистості регулятивна ( управлінська ) функція . На підставі оцінки факторів і відповідно з поставленою метою свідомість регулює психічні процеси, відношення, діяльність та все життя суб’єкта. Регулятивна функція свідомості залежить від взаємодії людини з навколишнім середовищем і виступає в двох формах: спонукальній та виконавчій регуляції . У міру того як ідеї набувають спонукальної сили, людина здійснює вчинки свідомо, цілеспрямовано, за своїм переконанням. Виконавча регуляція призводить діяльність людей у відповідність з їх потребами, забезпечує співмірність мети і реальних засобів її регуляції.

Такі головні функції свідомості. Лише гармонійний їх розвиток дає в кінцевому підсумку цілісну в інтелектуальному і духовному плані особистість.

Свідомість та несвідоме.

Критерії свідомості:

1) в свід стані людина усвідомлює час, місце та оточуючі обставини; в невід не.. ;

2) в стані свід людина звітує в тому що вона рбить; в невід вона незнає, що робить;

3)в свід стані людина може керувати поведінкою ; в невід не керує;

4)на свід рівні є 2 сигн регуляція, на невід

Бессознательные явления, вместе с предсознательными управляют поведени6ем, хотя функциональная роль их различна. Сознание управляет самыми сложными формами поведения, требующего постоянного внимания и сознательного контроля, и включается в действие в следующих случаях:

1. Когда перед человеком возникают неожиданные, интеллектуально сложные проблемы, не имеющие очевидного решения.

2. Когда человеку требуется преодолеть физическое или психологическое сопротивление на пути движения мысли или телесного органа.

3. Когда необходимо осознать и найти выход из какой-либо конфликтной ситуации, которая сама собой разрешиться без волевого решения не может.

4. Когда человек неожиданно оказывается в ситуации, содержащей в себе потенциальную угрозу для него, в случае непринятия немедленных решений и действий.

Подобного рода ситуации возникают перед людьми практически беспрерывно, поэтому сознание как высший орган психической регуляции поведения постоянно присутствует и функционирует. Наряду с ним многие поведенческие акты осуществляются на уровне пред- и бессознательной регуляции, так что в реальной действительности одновременно в управлении поведением человека участвуют многие различные уровни его психической регуляции.

Вместе с тем следует признать, что в свете имеющихся научных данных вопрос об отношениях между сознательным и другими уровными психической регуляции поведения, в частности бессознательным, остается сложным и не решается вполне однозначно. Основной причиной этого является тот факт, что существуют разные типы бессознательных психических явлений, которые по-разному соотносятся с сознанием. Есть бессознательные психические явления, находящиеся в области предсознания, т.е. представляющие собой факты, связанные с более низким уровнем психической регуляции поведения, чем сознания. Таковы бессознательные ощущения, восприятия, память, мышления и установки.

Другие бессознательные явления представляют собой такие, которые раньше осознавались, но со временем ушли в сферу бессознательного.

Третий тип бессознательных явлений – те, о которых говорил З.Фрейд. Это – желания, мысли, намерения, потребности, вытесненные из сферы человеческого сознания под влиянием цензуры. Каждый из типов бессознательных явлений по-разному связан с поведением человека и его сознательной регуляцией. Первый тип бессознательного есть просто нормальное звено в общей системе психической поведенческой регуляции, и возникает на пути продвижения информации от органов чувств или из хранилищ памяти к сознанию (кроме головного мозга). Второй тип бессознательного можно рассматривать как определенный этап на этом пути, но при движении как бы в обратном направлении по нему: от сознания к бессознательному, в частности к памяти. Третий тип бессознательного относится к мотивационным процессам и возникает при столкновении разнонаправленных, конфликтных с точки зрения морали мотивационных тенденций.





295554824.html
296554824.html
297554824.html
298554824.html
299554824.html
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
Учебная работа
    PR.RU™